Евангельская церковь Христианская Надеждаобъединение Украинская Миссионерская Церковь :: Евангельская церковь "Христианская надежда"Евангельская церковь Христианская Надежда
Евангельская церковь Христианская НадеждаЕвангельская церковь Христианская НадеждаЕвангельская церковь Христианская Надежда


духовно-благотворительный комплекс Христианская Надежда




Светлое Радио Еммануил
Главная

Ми визнаємо що:

I. Хрещення Святим Духом

Це отримання великої обітниці від Отця: «І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися» (Дії 2:17), див. також Дії 1:5.

1. Хрещення Святим Духом супроводжується:

  1. прийняттям Божої сили: «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас» (Дії 1:8);
  2. знамення інших мов:: «Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (Дії 2:4), див. також Дії 10:45-46, 19:6;
  3. прояв духовних дарів:: «Одному бо Духом дається слово мудрості, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов. А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче» (1 Кор. 12:8-11); ці дії не є проявом людських здібностей, або земних знань, а є результатом надприродної дії Святого Духа: «…як їм Дух промовляти давав» (Дії 2:4);

2. Для отримання хрещення Святим Духом потрібні:

  1. віра: «…щоб обітницю Духа прийняти нам вірою» (Гал. 3:14), див. також Ефес. 1:13;
  2. духовна жага: ««…Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є. Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його. Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього…» (Ів. 7:37-39);
  3. слухняність Богу:: «А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому» (Дії 5:32);
  4. молитва: «Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?» (Луки 11:13), див. також Дії 1:14.

3. Хрещення Святим Духом може відбуватися:

  1. під час молитви: «Вони всі однодушно були на невпинній молитві…» (Дії 1:14);
  2. во время проповеди: «Когда Петр еще продолжал эту речь, Дух Святой сошел на всех, слушавших слово» (Деян.10:44);
  3. при покладанні рук служителів: «Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого!» (Дії 8:17), див. також Дії 9:17, 19:6;
  4. під час інших обставин (Дії 8:39).

II. Дари Святого Духа

Дари Святого Духа – це надприродна дія Святого Духа у людині, а не прояв людських здібностей чи знань: «…як їм Дух промовляти давав» (Дії 2:4):

  1. вони даються Богом для творення Церкви: «Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!» (1 Кор. 14:12);
  2. дарами наділяє Дух Святий згідно Своєї волі: «А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче» (1 Кор. 12:11);
  3. духовні дари потрібно бажати: «Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати» (1 Кор. 14:1);
  4. духовними дарами не можна нехтувати: «Не занедбуй благодатного дара в собі» (1 Тим. 4:14);
  5. духовні дари потрібно використовувати спільно з любов’ю до Бога та ближнього: «Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте…» (1 Кор. 14:1), див. також 1 Кор. 13:1-13.

III. Церква Ісуса Христа

1. Вселенська Церква Христа

Вселенська Церква Христа складається з народжених від Бога, спасенних через віру в Ісуса Христа людей зі всіх народів так племен, котрі ще живуть на землі, а також тих, що померли в Господі:

«Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів, і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників» (Євр. 12:22,23),

«І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися» (Дії 2:47),

«Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасенний…» (Дії 16:31),

«Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!» (Ів. 10:16),

«…Ти був заколений, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племені, і язика, і народу, і люду» (Об’яв. 5:9):

  1. Вселенська Церква Христа – єдина с Господом Ісусом Христом, вона Його Тіло: «І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви, а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!» (Єфес. 1:22,23);
  2. Голова Вселенської Церкви Христа – Ісус Христос: 
    «І Він Голова тіла, Церкви. Він початок, первороджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першенство» (Кол. 1:18), див. також Єфес. 1:22;
  3. Вселенська Церква Христа живе та діє, зберігаючи єдність, завдяки вченню Ісуса Христа, котре передане через пророків ті апостолів: «збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос» (Єфес. 2:20), див. також 1 Кор. 3:11;
  4. Вселенську Церкву Христа будує Ісус Христос Духом Святим: «що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу» (Єфес. 2:22);
  5. Вселенська Церква Христа зберігає та стверджує Божу істину в цьому світі: «що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди» (1 Тим. 3:15);
  6. Вселенська Христова Церква у вічності буде з Ісусом Христом, вона Його наречена: «Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом. Ця таємниця велика, а я говорю про Христа та про Церкву!» (Єфес. 5:31,32), «А Дух і невіста говорять: Прийди!» (Об’яв. 22:17), див. також Об’яв. 19:7-8.

2. Помісна церква

Помісна Церква – це об’єднання віруючих людей за містом проживання для загального служінні Богу: «Божій Церкві, що в Коринті, посвяченим у Христі Ісусі…» (1 Кор. 1:2), 
див. також Єфес. 1:1, Рим. 1:12;

  1. Помісна церква має наступні завдання:
    • прославляти Бога: «А Бог терпеливості й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом, щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа» (Рим. 15:5,6), див. також Рим. 15:9-11;
    • проповідувати Євангеліє: «І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!» (Мар. 16:15);
    • утверджувати членів церкви у вірі, святості, любові: «… бо сильно росте віра ваша, і примножується любов кожного з усіх вас один до одного» (2 Сол. 1:3; Дії 2:42-47);
    • здійснювати справи милосердя: «А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!» (Гал. 6:9,10);
       
  2. щоб стати членом помісної церкви необхідно:
    • увірувати в Ісуса Христа та покаятися у своїх гріхах: «…Покайтеся, і віруйте в Євангелію!» (Мар. 1:15);
    • духовно народитися від Бога: «…Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства» (Ів. 3:3);
    • прийняти водне хрещення: «Отож ті, хто прийняв його слово, охрестилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!» (Дії 2:38,41);
       
  3. віруючим, котрі переходять з однієї помісної церкви до іншої, потрібно мати усне або письмове засвідчення про членство від пастора попередньої церкви;
  4. на служінні помісної церкви може бути присутнім кожний, хто забажає, але приймати участь у проведення служіння мають право лише члени церкви, а також дорослі та діти, котрі покаялись та прийняли Господа своїм особистим Спасителем: «Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його. Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого» (1 Ів. 2:12,13), див. також Йоіл. 2:16;
  5. член помісної церкви мають право пропонувати, вибирати та бути обраними на різні духовні служіння, приймати участь у членських зібраннях, бесідах та інших церковних справах: «Отож, браття, виглядіть із поміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрості, їх поставимо на службу оцю» (Дії 6:3);
  6. кожен член помісної церкви призваний Господом:
    • жити свято, згідно з заповідями Господніми: «Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!» (Ів. 14:15);
    • зберігати мир та єдність церкви: «пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру» (Єфес. 4:3);
    • приймати щиру участь у служінні та житті церкви: «Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких» (Євр. 10:25);
    • достойно приймати участь у Господній вечері: «Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!» (1 Кор. 11:29);
    • коритися служителям церкви: «Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!» (1 Пет. 5:5), див. також Євр. 13:17;
    • •приймати учать у матеріальному служінні церкви десятиною зі свого прибутку та іншими добровільними пожертвуваннями: «А щодо складок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галатійських. А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду» (1 Кор. 16:1,2), «Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!» (2 Кор. 9:6), див. також Мал. 3:8-10, Євр. 7:4.

3. Домашня церква

Домашню церкву складають християне, корті спільно проживають в одному домі (місцевості): «Вітайте Прискиллу й Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі, що голови свої за душу мою клали, яким не я сам дякую, але й усі Церкви з поган, і їхню домашню Церкву» (Рим. 16:3,4), див. також Кол. 4:15:

  1. домашня церква покликана свято та зразково жити перед Богом та людьми: «Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!» (2 Кор. 3:2), «Ви сіль землі… Ви світло для світу» (Мат. 5:13-14);
  2. батьки зобов’язані виховувати дітей у євангельському дусі, у слові правди, разом з ними молитися, співати духовні пісні, читати Слово Боже, відвідувати богослужіння, приймати участь у житті помісної церкви: «А я та дім мій будемо служити Господеві» (І. Нав. 24:15), див. також Лук. 2:41, Єфес. 6:1-4, 1 Кор. 7:14, 2 Тим. 1:5;
  3. домашня церква – хороше місце для зустрічі тих людей, котрі потребують духовного спілкування та підтримки: «І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті» (Дії 2:46).

4. Міри церковного впливу відносно тих, хто грішить

До членів церкви, котрі ведуть нехристиянське життя або піддалися якомусь духовному заблудженню, спокусі, псевдовченню, помісна церква може застосовувати відповідні міри церковного впливу: «Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідності, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!» (Гал. 6:1):

  1. міри церковного впливу:
    • молитва: «Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився» (1 Ів. 5:16),
    • наставляння: «Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою» (2 Тим. 4:2),
    • переконання: «А я сам, Павло, благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою» (2 Кор. 10:1),
    • викриття «віч-на-віч»: «А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата» (Мат. 18:15),
    • при одному або двох свідках: «А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків» (Мат. 18:16),
    • викриття перед усією церквою: «А коли не послухає їх, скажи Церкві» (Мат. 18:17),
    • заборона: «Проповідуй Слово…забороняй» (2 Тим. 4:2) 
    • зауваженн: «Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, зауважте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений» (2 Сол. 3:14),
    • відлучення: «І ви завеличалися, а не засмутились радніш, щоб був вилучений з-поміж вас, хто цей учинок зробив» (1 Кор. 5:2), див. також Мат. 18:17, Тит. 3:10;
  2. міри церковного впливу мотивуються любов’ю «від чистого серця» (1 Тим. 1:5) та мають ціль:
    • зберегти від падіння та гибелі члена церкви: «тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув» (Ів. 17:12),
    • знайти та спасти тих, хто гине: «Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!» (Лук. 19:10),
    • зберегти церкву від поширення у ній гріха: «Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим» (Євр. 12:15);
  3. термін дії церковного впливу не визначається:
    • він може бути достатнім, щоб той, хто згрішив, покаявся;
    • він повинен бути не дуже довгим, щоб людина не впала у відчай;
    • якщо людина щиро покаялася та більше не грішить, то церква припиняє дію міри церковного впливу на неї та відновлює її у всіх правах члена церкви: «Досить такому карання того, що від багатьох, через те навпаки, краще простити й потішити, щоб смуток великий його не пожер» (2 Кор. 2:6,7).

5. Служителі церкви

Служителі церкви – це благочестиві християне, поставлені Богом через обрання членами церкви для духовного та матеріального служіння в церкві: див. Єфес. 4:11-12, Дії 6:3:

  1. для служіння в церкві Бог ставить:
    • апостолів (Єфес. 4:11-12),
    • пророків (Єфес. 4:11-12),
    • євангелістів (Єфес. 4:11-12),
    • пасторів (Єфес. 4:11-12),
    • учителів (Єфес. 4:11-12),
    • єпископів (1 Тим. 3:1-7),
    • пресвітерів (Тит. 1:5),
    • дияконів (1 Тим. 3:8-13);
  2. для служіння потрібно вибирати членів церкви, котрі мають здібності для даного служіння та відповідають вимогам Божого Слова: див. 1 Тим. 3:2-10, Єфес. 4:11-12;
  3. новообраних служителів благословляють старші служителі молитвою з руко положенням: «І без усякої суперечки більший меншого благословляє» (Євр. 7:7);
  4. за порушення Божого Слова, гріх або псевдовчення служителя церкви можуть позбавити духовного звання вищі служителі за рішенням ради пресвітерії об’єднання з затвердженням на національній пасторській раді;
  5. міри церковного впливу на служителів такі ж, як і на інших членів церкви.

IV. Наше розуміння ролі Церкви

Ми віримо, що Церква Ісуса Христа є «сіль землі» та «світло для світу» (Мат. 5:13-15).

До її відповідальності належить: надання позитивного духовного впливу на цей грішний світ. Для цього Церква повинна займати активну духовну та соціальну позицію, її служіння повинні бути спрямовані на надання допомоги тим, хто потребує любов та піклування, хто шукає шлях правди та спасіння. Церква не повинна замикатися у собі, її відповідальність «світити всім у домі» (Мат. 5:15-16), це означає входити у всі соціальні сфери суспільства та здійснювати вплив через служіння цьому світу. Церква повинна стати відповіддю для кожного, хто шукає вихід з критичних ситуацій.

Головна роль Церкви: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!» (Марка 16:15). Її головним завданням є проповідь Євангелія всіма можливими засобами, які є у сучасному світі. Її стратегія полягає у досягненні Євангелієм кожної людини, починаючи з найближчих людей, «…та аж до останнього краю землі» (Дії 1:8).

 

 Еще в подразделе «У що ми віримо»:

 Еще в разделе «Про церкву»:

 
Объединение евангельских церквей Украинская Миссионерская Церковь духовно-благотворительный комплекс Христианская Надежда молитвенная поддержка, молитва за нужды, молитва благодарения русскоязычная версия сайта церкви Христианская надежда україномовна версія сайту церкви Християнська надія english version of this site