Евангельская церковь Христианская Надеждаобъединение Украинская Миссионерская Церковь :: Евангельская церковь "Христианская надежда"Евангельская церковь Христианская Надежда
Евангельская церковь Христианская НадеждаЕвангельская церковь Христианская НадеждаЕвангельская церковь Христианская Надежда


духовно-благотворительный комплекс Христианская Надежда



Доброе семя - сайт журналиста Виктора Котовского

Светлое Радио Еммануил
Главная

Читать другие статьи на эту тему >>

Світло та сіль

Валерій Решетинский, 27 червня 2010 року

 Валерій Решетинский Божа сіль у нас – це Божий характер і якість. Божого характеру потрібно досягти, але без Нього ми не зможемо це зробити. Після народження згори, першою ознакою духовного росту є те, що людина починає боротися зі своїм егоїзмом, плоттю та зі своїм «Я». Це поділ душі та духу, який повинен рухати нас до перетворення. Якби після покаяння ми просто прийняли повноту Ісуса, і Його воля стала нашою волею, то не було б проблем, ми б були переповнені Його благодаттю. Але реальність така, що ми вступаємо в боротьбу зі зовнішнім ворогом — демонічними силами, але самий небезпечний ворог – це наше внутрішнє «Я». Це те, що ми одержали від Адама та Єви – суєтне життя, передане нам від батьків. Стара людина в усіх однакова, віна позбавлена Божої слави, і Бог від старої людини нічого не очікує. Каїн своєю старою природою дуже праг сподобатися Богу, але Бог відкинув Каїна, але до вподоби Йому було серце Авеля, тому що воно було повне поклоніння Богу.

« Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною » (Матв.16:24).

« І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде! » (Мар.8:34).

« А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде » (Лк.9:23).

У цьому сіль християнства. Що ж значить зректися себе? Є такі люди, які розуміють це буквально, наприклад, добровільно хльостають себе батогами. Хтось у повному змісті цього слова розпинає себе. Ні, не про це говорить Христос, любов – це зовсім інше. Ми повинні відкинути стару зіпсовану природу. Після народження згори ми одержуємо силу над законом гріха й смерті. І стара людина тепер розп'ята, де розп'яте тіло Ісуса Христа. Бог бореться із гріховною натурою людини, і бачимо ми це на прикладах: Бог дав Іакову нове ім'я – Ізраїль; читаючи історію Моісея, ми бачимо, як Бог удосконалював його характер, це можна сказати й про Павла та Петра. Вони не розуміли, чому Бог не ухвалював їхньої щирої людської природи. Вони не розуміли, що потрібно зректися себе і йти за Богом, і тільки тоді Бог прийме їх. Зректися себе – це не гра в релігію, це істина.

Що ж зненавидіти? А зненавидіти потрібно душу свою, життя, своє его, гордість! « Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний » (Матв.18:8 Не потрібно розуміти цей вірш буквально, але якщо в нашім житті є те, до чого ми занадто прив'язані, то від цієї прихильності краще позбутися. Наприклад, буває так, що для батьків їх діти стоять вище Бога, а це неправильно. Цей вірш означає, що все найкраще у своєму житті ми повинні присвятити й віддати Богу. І, приймаючі від нас таку жертву, Бог наповнить нас рясними благословеннями. Часто для людини віддати найкраще, це боротьба, і віна вибирає віддати наполовину, на що одержує половинчасте благословення.

« Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав. 8 Тож усе я вважаю за втрату ради переважного пізнання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа » (Флп.3:7,8). Моісей повинен бути фараоном, але він обрав бути із народом Божим. І Бог його благословив.

Якщо ми робимо наші відносини з Богом ліберальними, багато чого собі дозволяємо, тоді ми самі для себе обираємо неправильний шлях, шлях, ідучи по якому, ми все втратимо.

Що таке душа? Це воля, емоції та інтелект. Емоції в нас повинні бути завжди такими, як пише про це апостол Павло: « Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! » (Филп.2:5). Сюди не входять гнів, заздрість, чвари, звеличування і т.п. – умертви все це в собі, ми повинні жити емоціями Божими.« І всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові » (2Кор.10:5)« Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! » (Пр.3:5)«… не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість » (Рим.12:2). У цьому покликання християнина, у цьому його звільнення. Наша душа: воля, емоції й розум повинні бути присвячені Христу.

У підсумку, не шукайте релігії або навчання, де не потрібно « зрекатися себе ». Потрібно правильне вчення про присвячення. Присвячення — це не справа плоті, а справа духу.

 



 

 Читать еще в разделе "Статті та проповіді":

 Еще в разделе «Матеріали»:

 
Объединение евангельских церквей Украинская Миссионерская Церковь духовно-благотворительный комплекс Христианская Надежда молитвенная поддержка, молитва за нужды, молитва благодарения русскоязычная версия сайта церкви Христианская надежда україномовна версія сайту церкви Християнська надія english version of this site