Служіння домашніх груп
- :
«І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, в радості й простоті серця приймали їжу,»
Дії 2:46
Домашня група (домашня церква) – це центр духовного життя помісної Церкви, її головна духовна одиниця. Це невелика громада віруючих людей (до 15 осіб), які регулярно збираються разом для поклоніння Богу, взаємного настанови та служіння одне одному Словом Божим та молитвою.
Домашня група – це як духовна сім’я. Головна мета домашніх груп – спілкування та служіння один одному.
Ще до народження Церкви Ісус дав нам зразок домашньої групи у своєму служінні 12 учням. Він не просто навчав їх важливим істинам, Він жив із учнями – спілкувався з ними, допомагав, відповідав на запитання, постійно молився за них і включав їх у служіння, тим самим допомагаючи їм зростати.
Перша особливість життя ДГ: щоб ДГ могла виконати своє призначення, необхідна активну участь кожного віруючого у цій домашній групі;
«Бог расположил члены, каждый в составе тела, как Ему было угодно… члены тела, которые кажутся слабейшими, гораздо нужнее» (1 Кор. 12 глава)
Друга особливість життя ДГ: ДГ – це духовна сім’я, члени якої постійно служать, навчають і моляться один за одного;
«Будем внимательны друг ко другу, поощряя к любви и добрым делам. Не будем оставлять собрания своего, как есть у некоторых обычай, но будем увещевать друг друга…» (Евр.10:24-25)
Третя особливість життя ДГ: На домашній групі Христос служить Вам через інших віруючих, а через Вас іншим віруючим;
«Каждый из нас должен угождать ближнему, во благо, к назиданию» (Рим. 15:2)
Четверта особливість життя ДГ: Ефективність євангелізації буде набагато вищою, якщо вона буде підкріплена зусиллями всієї домашньої групи;
«Вы – свет мира… Так да светит свет ваш пред людьми, чтобы они видели добрые дела ваши и прославляли Отца вашего Небесного» (Мф. 5:14,16)
П’ята особливість життя ДГ: Домашня група – це місце, де можна найкраще підготувати дітей Божих до служіння.
«Ибо Сын Человеческий не для того пришел, чтобы Ему послужили, но чтобы послужить и отдать душу Свою для искупления многих» (Мк. 10:45)